Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ IV (ст.207-256) Стаття 241. Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення

Стаття 241. Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення

Сімейний кодек - Розділ IV (ст.207-256)
269

Стаття 241. Порядок поновлення актового запису про на­родження у разі визнання усиновлення недій­сним або скасування усиновлення

1. Після набрання чинності рішенням суду про визнання уси­новлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов'язаний надіслати копію рішення до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. 2. Державний орган реєстрації актів цивільного стану на під­ставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народ­ження дитини.

У разі визнання усиновлення недійсним або його скасуван­ня суд зобов'язаний у місячний строк після набрання чинності його рішенням надіслати копію останнього органу РАЦСу за місцем реєстрації народження дитини для внесення змін до від­повідного актового запису.

На основі аналізу змісту ч. 2 коментованої статті можна дій­ти висновку, що орган РАЦСу на підставі рішення суду вносить зміни до цього запису.

Водночас треба звернути увагу на ту обставину, що це встанов­лене законом правило має застосовуватись в усіх випадках, коли на підставі рішення суду, яке набрало чинності, про визнання усиновлення недійсним з підстав, передбачених ст. 236 СК, орган РАЦСу зобов'язаний внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, оскільки усиновлення, згодом визнане недійсним, не породжує тих юридичних наслідків, що настають внаслідок усиновлення (див. коментар до ч. 1 ст. 237). При цьо­му видане раніше Свідоцтво про народження анулюється.

Якщо ж судом було враховане бажання дитини, усиновлен­ня якої визнається недійсним, зберегти прізвище, ім'я та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням (див. ко­ментар до ч. 5 ст. 237), ця обставина має діставати вияв у судо­вому рішенні.

lign: justify;">Отже, якщо у рішенні суду було враховане бажання дитини іменуватися й надалі (після визнання усиновлення недійсним) прізвищем, ім'ям і по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням, жодних змін до актового запису про її народ­ження орган РАЦСу вносити не повинен.

Постановляючи рішення про скасування усиновлення, суд водночас зобов'язаний вирішити питання про те, чи зберігати­муться за дитиною присвоєні їй у зв'язку з усиновленням пріз­вище, ім'я та по батькові, з урахуванням її бажання, тобто з ура­хуванням інтересів дитини. Як слушно зазначається у літерату­рі, дитину не повинні травмувати пов'язані з позначенням її особи зміни, що можуть негативно вплинути на її взаємини з оточуючими. І якщо повернення до минулого у маленької ди­тини породжує одні асоціації, то у підлітка — інші.

У разі скасування усиновлення дитина відповідно до ч. 5 ст. 239 СК дістає право на збереження прізвища, імені та по бать­кові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. Тому якщо у рішенні суду є вказівка на те, що після скасування усиновлен­ня дитина зберігає прізвище, ім'я та по батькові, які вона одер­жала у зв'язку з усиновленням, орган РАЦСу не повинен вно­сити жодних змін до актового запису про її народження.

Водночас у тій самій правовій нормі встановлене правило, згідно з яким за бажанням дитини при скасуванні усиновлення їй можуть бути присвоєні прізвище, ім'я та по батькові, які во­на мала до усиновлення.

Отже, якщо у рішенні суду про скасування усиновлення бу­ло враховане бажання дитини іменуватися прізвищем, ім'ям і по батькові, які вона мала до усиновлення, орган РАЦСу зо­бов'язаний внести відповідні зміни до актового запису про її на­родження. При цьому видане раніше Свідоцтво про народжен­ня анулюється.

 

< Попередня   Наступна >