182

---

Стаття 261. Права та обов'язки особи, яка взяла у свою сім'ю дитину, щодо її виховання

1. Особа, яка взяла у свою сім'ю дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, має права та обов'язки щодо її виховання та захисту відповідно до положень статей 249 і 262 цього Кодексу.

Стаття, що коментується, встановлює особисті немайнові права та обов'язки фактичного вихователя щодо виховання та захисту свого фактичного вихованця — дитини, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування і яку він взяв у свою сім'ю. Фактичним вихователем визнається осо­ба, яка утримує і виховує дитину без призначення її опікуном останньої. Між дітьми та фактичними вихователями, як прави­ло, немає відносин споріднення. А якщо вони є, то їх носії — це настільки далекі родичі, що закон не надає такому спорід­ненню правового значення. Проте відносини, що складаються між зазначеними особами у процесі виховання дитини, за сво­єю природою наближаються до батьківських. Тому фактичні вихователі наділяються такими ж немайновими правами, що й справжні батьки дитини.

Коментована стаття має відсильний характер, оскільки від­носини споріднення, опіки та піклування аналогічні відноси­нам, пов'язаним з фактичним вихованням. Усі вони мають бу­ти спрямовані насамперед на забезпечення і захист прав та за­конних інтересів неповнолітніх дітей та їх належного вихован­ня.

Так, за аналогією зі ст. 249 СК фактичний вихователь зо­бов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фі­зичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти. Він також має право са­мостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням її думки та рекомендацій органу опіки та піклування. Фактичний вихователь вправі вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підстав

і закону або рішення суду. Водночас він зобов'язаний не перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випад­ків, коли це суперечить інтересам дитини. На підставі аналізу правомочності фактичного вихователя можна зробити висно­вок, що він, як й родичі дитини, її опікуни та піклувальники, може бути законним представником дитини при вирішенні пи­тань, пов'язаних зі здійсненням та захистом її прав. Правомоч­ність фактичного вихователя з питань захисту прав фактичного вихованця передбачена ст. 262 СК (див. коментар до неї).

 

< Попередня   Наступна >